Онлайн-зустріч із Андрієм Парамоновим під назвою «Басни харьковскія»: вигадки навколо Григорія Сковороди

/Онлайн-зустріч із Андрієм Парамоновим під назвою «Басни харьковскія»: вигадки навколо Григорія Сковороди
Загрузка Мероприятия
Это мероприятие прошло.

Наближається 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди, однак життя його й досі рясно оповите легендами. Квітне й шириться міфотворчість, пов’язана з місцями перебування філософа на Слобідській Україні. Низка цікавих місць і селищ, де Сковорода бував, не згадується фахівцями взагалі, натомість зненацька допасовані до його життя стали місцем поклоніння.

Фото Юрія Ворошилова. Сковородинівські місця

Світлина Стефана Тарагушенка.

Будинок священика Якова Правицького у Бабаях, пасіка Розаліон-Сошальських у Гусинці, будинок Урюпіна в Харкові знані багатьом, хто враз зацікавився Сковородою. Містифіковані, не підтверджені жодним документальним джерелом, ці місця дедалі більше перебирають на себе увагу. Безліч легенд сьогодні зводяться в ранг історичного факту, тож постать філософа ледь мріє через ореол недостовірної інформації.
Сковородинівка (колишня Пан Іванівка) знана завдяки тому, що тут покоїться прах філосова і розташований меморіальний комплекс із Музеєм Григорія Сковороди. У повоєнні роки справжній садибний будинок Ковалевських був позбавлений статусу пам’ятки архітектури і його відродження в статусі повноцінного історичного об’єкта стало можливо лише нещодавно — коли музей виборов будівлю і присвоєння їй памяткоохоронного статусу. Фахівці небезпідставно вважають, що підвали цього садибного будинку – єдине автентичне місце, які достеменно були під час перебування тут Григорія Сковороди.
У короткій розмові Андрій Парамонов, директор Харківського приватного музею міської садиби, краєзнавець, дослідник української старовини, розповість про нові знахідки, пов’язані з історією роду Ковалевських, їхніми маєтками в Харківському повіті, подальшими власниками Пан Іванівки і садибного будинку в цьому маєтку, а також з історією перенесення й розташування могили Григорія Сковороди (що з ХІХ сторіччя викликає цікавість у багатьох дослідників). Насправді документальні джерела збереглися і за системної пошукової роботи вони зруйнують старі й нові міфи, які обліпили ім’я Григорія Савича Сковороди.

На фото:
1. Стежка, по якій міг ходити Сковорода. Світлина Юрія Ворошилова.
2. Могила Сковороди, 1910 рік. Світлина Стефана Таранушенка
Світлина від Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди.